ПРАВА ТА ГАРАНТІЇ ВАГІТНИХ ЖІНОК У ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ

Законодавство  про працю України забезпечує вагітним жінкам певні права та гарантії при працевлаштуванні та захист від незаконного звільнення.

 Вагітні жінки мають право на захист від будь-якої дискримінації або незаконного ставлення з боку роботодавців. Тільки жінкам вирішувати, – чи повідомляти свого потенційного роботодавця про свій стан вагітності. Роботодавці не можуть вимагати такої інформації під час прийняття на роботу.

Закон України «Про зайнятість населення» – містить норми, які стосуються прав жінок при працевлаштуванні.

Згідно з цим законом, роботодавець не має права відмовити в прийнятті на роботу жінці через її вагітність або планування вагітності. Такі дії можуть бути кваліфіковані як порушення законодавства про працю та можуть мати правові наслідки для роботодавця.

У разі відмови у прийнятті на роботу вагітної жінки, роботодавець зобов’язаний повідомити їй причину відмови в письмовій формі.

Якщо жінка вже працює на дату виявлення вагітності, роботодавець повинен забезпечити їй збереження місця роботи та надати всі необхідні умови для роботи з урахуванням її стану та забезпечити безпечні умови праці.

Вагітним жінкам заборонено працювати у нічних змінах, піднімати важкі вантажі та виконувати роботи, які можуть бути шкідливими для їх здоров’я чи здоров’я майбутньої дитини.

Вагітні жінки мають право на відпочинок та перерви на роботі для відновлення сил та забезпечення комфорту. Зазвичай це передбачає надання додаткових перерв на відпочинок, якщо це необхідно з медичних причин.

У деяких випадках вагітні жінки можуть потребувати зміни графіку роботи або скорочення робочого часу. Роботодавець повинен розглянути такі запити та надати можливість зміни графіку праці з урахуванням законодавчих вимог.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити вагітній жінці право на безкоштовний медичний огляд та консультації щодо вагітності та пологів.

Вагітним жінкам надається право на оплачувану пологову відпустку, тривалість якої складає 70 календарних днів перед передбачуваним терміном пологів,  і 56 днів після них. У випадку народження двох і більше дітей, або у разі ускладненої вагітності або пологів, строк відпустки може бути збільшений до 70 календарних днів.

Роботодавець зобов’язаний зберегти робоче місце для працівниці, яка перебуває у відпустці по вагітності та пологах.

Законодавство про працю також захищає вагітних жінок від незаконного звільнення.

Роботодавець не має права звільняти жінку з роботи через вагітність, за винятком випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Законодавство передбачає також захист для вагітних жінок у випадку скорочення штату або зміни умов праці. Згідно з Кодексом законів про працю України, якщо роботодавець прийняв рішення про звільнення у зв’язку із скороченням штату, а працівниця вагітна, вона має пріоритетне право на збереження роботи. Роботодавець повинен запропонувати їй іншу вакансію в межах підприємства або організації.  

Обов’язкове працевлаштування вагітних жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Якщо роботодавець звільнив вагітну жінку без обґрунтованих причин, відповідно до законодавства, він може бути зобов’язаний відшкодувати вагітній жінці збитки, які вона понесла внаслідок незаконного звільнення, у тому числі втрату заробітної плати та моральну шкоду.

Крім того, роботодавець може бути притягнутий до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення трудових прав вагітної працівниці.

Головний державний інспектор

відділу з питань праці Управління

інспекційної діяльності в Одеській області

Південного міжрегіонального управління

Державної служби з питань праці                                          Людмила СЛАВИЧ