Посттравматичний стресовий розлад

        Міністерство охорони здоров’я визначає ПТСР як хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події.  Не кожна стресова подія буде викликати розлад, зокрема така, яку людина переживає в буденному житті, як от стреси на роботі або сварки в родині.

         Тільки надзвичайні події спроможні викликати ПТСР: війна, переживання втрат, природні катастрофи, загрози життю та здоров’ю, переживання бойових дій.

         Якщо говорити про відсотки, то за різними даними у 10-40% людей внаслідок катастрофічної стресової події може розвинутися посттравматичний стресовий розлад. Не обов’язково бути учасником травматичної події, щоб з’явився ПТСР. Це називається вторинна травма, тобто коли розлад може розвинутися у людини, яка є непрямим учасником події. Він може розвиватися після зокрема переглядів відео, чи після розмов із близькими, які пережили травму.

         За інформацією  МОЗ, посттравматичний розлад проявляється в короткотривалий та довготерміновий період після травми.

        ПТСР виникає через певний час після того, як людина пережила травму. Може пройти місяць, два, три, і людина буде виглядати ніби вона вже оговталася від травми, все добре, але іноді ПТСР розвивається, коли людина потрапляє у більш менш безпечну ситуацію. Тобто проходить час між стресовою подією та розвитком ПТСР

       Людина відчуває відразу після травми “гостру травму”, що є природною реакцією на сильну стресову подію. Особливістю “гострої травми” є те, що з часом вона знижується, а якщо ми кажемо про ПТСР, то він із часом збільшується.

       Основні симптоми, які можуть свідчити про ПТСР:

• нав’язливі повторні спогади про травматичні події, флешбеки, яскраві й дуже емоційні кошмари;
• уникання місць, речей, дій, розмов, пов’язаних із травматичним досвідом;
• підвищена тривожність, збудження, постійний стан “бойової готовності”, нездатність самостійно заспокоїтися і розслабитися;
• негативні думки, депресія, зниження когнітивних здібностей.

      Можуть з’являтися суїцидальні думки, людина відчуває розпач, причому часто люди, які відчувають ці симптоми не розповідають оточенню про свої страждання, вони можуть мати розлад сну, депресивні думки, можуть мати багато різних негативних симптомів, які людина буде намагатися сховати, приховати через вживання алкоголю, наркотичних речовин, агресивну поведінку. Не у всіх людей після переживання катастрофічної події буде розвиватися ПТСР. Наприклад, катастрофічна подія, як війна, це до 40% людей, які пережили цю подію. Важливо знати те, що частина з цих 40% зможуть позбутися його без втручання. Тобто у більшості людей із часом ці симптоми ПТСР знижуються, і проходять самі по собі.  Спершу спогади про болючу якусь ситуацію нав’язливі, їх багато, але з часом вони зменшуються, і людина вже не реагує так вразливо на щось, що пов’язане з цією травмою. Але залишається певний відсоток людей, у яких ПТСР не проходить самостійно, і які потребують спеціального лікування, як психотерапевтичного, так і медикаментозного.

      Психологічна платформа “Психологічна підтримка” повідомляє , що існують твердження про посттравматичний стресовий розлад, які не відповідають дійсності.

Міф: усі, хто переживає війну та горе, матимуть ПТСР.

Правда: психіка більшості людей справляється з наслідками травматичних подій. За різними даними, лише в 10-40% людей розвивається ПТСР. Крім того, існують спеціальні техніки, які доказово зменшують ймовірність розвитку ПТСР.

Міф: якщо одразу після психологічної травми в людини з’являється безсоння, депресивні думки, тривожність – це ПТСР.

Правда: ПТСР найчастіше розвивається протягом 3 місяців після травматичної події, та з часом симптоми можуть посилюватись. Одразу після події може бути гострий стрес і відповідні симптоми, які зменшуються з часом.

Міф: коли людина потрапляє в безпечні умови, ПТСР не проявляється.

Правда: іноді симптоми все ж проявляються, навіть у безпечних для людини умовах. Психіка ніби розслабляється і починає продукувати негативні переживання, тривогу, флешбеки.

Міф: ПТСР розвивається лише у «слабаків».

Правда: розвиток ПТСР залежить від багатьох чинників, серед яких особливості самої травми, її тривалість, особиста значущість травматичної події для людини. Пошук допомоги при ПТСР навпаки означає силу і бажання людини жити повноцінним життям.

Міф: ПТСР не лікується, людина божеволіє і вже ніколи не зможе нормально жити.

Правда: у психотерапії та психіатрії є чимало доказових і ефективних підходів до лікування ПТСР. Звернутися до спеціаліста при ПТСР – це необхідність, яка дає можливість одужати.

Міністерство охорони здоров’я зазначає, що лікування може бути медикаментозне та/або психотерапевтичне: когнітивно-поведінкова терапія і метод десенсибілізації та репроцесуалізації травми з допомогою руху очей. Також існують методи не тільки лікування ПТСР, але й профілактики. Певні спеціальні методи втручання можуть запобігати розвитку посттравматичного стресового розладу.

       Нам у ці важкі часи потрібно бути дуже уважними до власного стану, до стану своїх близьких і рідних, і не відкладати на потім візит до спеціаліста, краще вжити заходів для профілактики, а коли потрібно, для лікування посттравматичного стресового розладу.